«Газпром» невдовзі зіткнеться зі звинуваченнями у порушенні антитрестового законодавства з боку ЄС, у той час як йому доводиться мати справу з низьким попитом у Європі, загрозою з боку зростаючого міжнародного ринку сланцевого газу та збільшенням конкуренції всередині країни.
Навіть українці ухиляються від контрактів із «Газпромом», що стверджує професор енергетичного права Лондонського міського університету Алан Райлі у статті для The New York Times.
Готуються звинувачення
Європейський комісар з питань конкуренції Хоакін Альмунія заявив, що комісія готує звинувачення проти «Газпрому» в можливому порушенні антитрестового законодавства ЄС. «Швидше за все, звинувачення будуть предʼявлені до кінця поточного року. Очевидно, що це збільшує ймовірність великих штрафів, навіть якщо «Газпром» послабить тиск на ринки в Центральній і Східній Європі», – йдеться в статті.
«Газпром» утрачає капітал
Ситуація сильно відрізняється від 2008 року, коли «Газпром» значився четвертим у світі за ринковою капіталізацією, яка на той час становила 299 млрд доларів, – після ExxonMobil, PetroChina і General Electric, пише газета. Нині ринкова капіталізація компанії становить трохи більше 100 млрд доларів.
Три проґавлені тенденції
Експерти вважають, що «Газпром» пропустив три важливі зміни на ринку – американську «сланцеву революцію», зростаючий китайський ринок і зростання в усьому світі продажів зрідженого природного газу, зазначається у виданні.
Мільярдні штрафи
«Якщо Брюссель вирішить, що привʼязування цін на газ до цін на нафту незаконне, витрати «Газпрому» можуть бути величезні», – попереджає автор статті. За оцінками Citibank, доходи компанії можуть скоротитися на 14 млрд доларів.
Україна розвертається до ЄС
До травня 2013 року Україна отримала 5 млрд кубометрів газу від ЄС і сподівається отримати ще 10 млрд у цьому сезоні, відзначає Алан Райлі. «Тим часом Київ домагається угоди з американською фірмою Excelerate Energy, яка може поставити на Україну газ обсягом у 5 млрд кубометрів», – пише експерт.
Внутрішня конкуренція
«Новатек» і «Роснефть» погрожують скоротити ринкову частку «Газпрому» всередині країни, одночасно домагаючись прямого доступу на експортні ринки, наголошує автор.
Щоб протистояти цим проблемам, у Кремля є два варіанти. Він може розділити «Газпром» на газотранспортну компанію та низку виробничих фірм, провести лібералізацію ринку і стимулювати іноземні інвестиції. Втім, політичні та комерційні інтереси навколо «Газпрому», швидше за все, будуть чинити опір подібній радикальній лібералізації.
Гора проблем
«Єдиною можливою альтернативою для «Газпрому» було б значно збільшити доходи за допомогою угоди з Китаєм, за конкурентними цінами, але на великий обсяг поставок. Одночасно «Газпром» міг би домагатися угоди з Кремлем на обережне підвищення цін усередині країни. Подібна угода допомогла б компанії збільшити свій фінансовий потенціал і час, щоб упоратися з цією горою проблем», – підсумовується у The New York Times.
